|
|
|
|
Тінсел Корей: я звичайна і зовсім не знаменита |
 Тінсел Корей (Емілі у фільмах Сутінкової Саги) залишила ось таке довге і цікаве повідомлення на своєму Twittere. Приємного читання!
Я знаю, що в Twitter не прийнято писати довгі повідомлення, але я порушу це правило. Ось деякі мої думки і переживання. Якщо не боїтеся, читайте!
Вже майже опівночі. Майже понеділок, початок нового тижня і нового робочого місяця. Сидячи
тут і вперше переглядаючи на комп'ютері фотографії, зроблені близько
року назад, розумію, що раніше у мене просто не було на це часу. Постійно робота, робота, робота. І ось, нарешті, видалася вільна хвилинка. У мене не було часу навіть на те, щоб про щось задуматися.
З тих пір, як я знялася в «Сутінковій Сазі», мені ніколи було думати про своє життя. З боку здається, що все пов'язане з цим фільмом, оповите чаклунством і магією. Частково це дійсно так. Але є й інша сторона медалі - самотність і усамітнення. Здавалося б, я зіграла зовсім невелику роль і втратила кілька своїх друзів. Думаю, вони зовсім не були справжніми друзями, тоді навіщо вони взагалі потрібні, правда?
Лос-Анджелес - дивне місто. Принаймні для мене. Я поки до нього не звикла, і, напевно, не звикну ніколи. Всі актори буквально б'ються за «шматок пирога».
«Хто це?"
«А це хто?»
«Цікаво, це впливова людина?»
«А може, він зробить мене знаменитим?»
Слава. Що в ній особливого? Прожектор
висвітлює тебе всього секунду, а потім ти робиш щось, що люди не
схвалюють - і ось, як каже Jay-Z, «у світлі прожектора вже інша людина».
Я б вважала за краще весь час працювати і робити те, що мені подобається, ніж бути знаменитою. Я не знаменита. Деякі вважають навпаки, але насправді я зовсім не знаменита. Ось хто дійсно знаменитий, так це Том Круз, Опра Уїнфрі. А я звичайна, вже я-то точно знаю.
Знаєте, чого мені дуже не вистачає? Дощу. Сумую за прогулянкам під дощем по пляжу Китсилано у Ванкувері, тому що там можна побути одній. Там була тільки я, океан і гори. У Лос-Анджелесі дуже багато людей. Усі постійно злі і кудись біжать. Біжать, біжать, біжать. Пригальмуйте! Куди ви всі поспішаєте? Напевно в якесь чудове місце. Думаю, коли переїжджаєш в нове місто, воно завжди здається дивним.
Так про що я говорила? Хто знає. Я деякий час не вела свій блог. Мені сказали, що люди можуть цитувати те, що я пишу і говорю. І я сприйняла це як натяк «вистачить тобі вже базікати». З тих пір я нічого й не писала.
Переглядаючи
фотографії, я задумалася про своїх партнерів по фільму і зрозуміла, як
сильно я їх всіх люблю і як мені пощастило з ними познайомитися. Правда, кращої знімальної команди і не придумати! Ческ Спенсер (виконавець ролі Сема Улея) - мій улюбленець. Він з легкістю може перетворити день смутку в світ веселощів і радості. Ческ - чудова людина!
Бувають дні, коли я сиджу у своїй квартирі і згадую поїздку до племен квілетов і Мака. Я також думаю про прекрасних дітей, з якими я там познайомилась. Я дуже багато чого в них навчилася. Я так за ними сумую. Сподіваюся, незабаром мені вдасться їх відвідати.
Під час цієї поїздки я також навчилася бути сильніше духом і не звертати уваги на те, що кажуть про мене люди. Адже це зовсім не важливо. Сонце знову зійде і сяде, і завтра буде новий день, в якому я ще не встигла наробити помилок. Не можна дозволяти словам інших людей впливати на тебе.
Не знаю, що чекає мене в майбутньому, куди я поїду і куди мене приведуть мої мрії. Але одне я знаю точно: я вдячна життю за те, що в ньому були хороші моменти і не дуже. Життя одночасно дивна, дивна, важка і зворушлива річ. І кожен божий день ми переживаємо всі ці емоції знову і знову, поки в один момент не перестаємо дихати. Так давайте ж брати від життя все!
Ну, мені, напевно, вже пора лягати спати. Попереду в мене складний тиждень, тому мені потрібно гарненько відпочити. Спокійної ночі, інтернет-простір. «Дорогу здолає той, хто йде»
 При копіюванні матеріалу обов'язкове активне посилання на thetwilightsaga.at.ua та профіль автора перекладу.
|
|
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] | |
|
